Зміст Втсуп 4 1. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища 6 2. Розрахунок вихідних даних проекту 7 2.1. Кінцева глибина кар’єру 7 2.2. Об’єми гірської маси в контурах кар’єра 7 2.3. Підрахунок об’ємів запасів корисної копалини та розкривних порід 8 2.4. Промислові запаси 8 2.5. Строк існування кар’єру 8 2.6. Режим роботи підприємства 8 3. Підготовка гірських порід до виймання 10 4. Розкриття родовища 12 4.1. Теоретична довжина траси капітальної траншеї 12 4.2. Дійсна довжина траси капітальної траншеї 12 4.3. Об’єм гірських виробок 12 5. Система розробки та структура комплексної механізації 13 5.1. Розрахунок параметрів елементів системи розробки 13 5.2. Розрахунок продуктивності виймального обладнання 14 6. Транспорт 15 6.1. Розрахунок автомобільного транспорту 15 7. Відвалоутворення 18 7.1. Відвалоутворення при автотранспорті 18 8. Рекультивація земель 20 Висновки 22 Список використаної літератури 23 Вступ. На сучасному рівні розвитку найбільш перспективним у технологічному, економічному та соціальному відношеннях є відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин. Це відносно дешевий спосіб розробки, що дозволяє застосовувати потужне і високопродуктивне обладнання. Однак при проведенні відкритих робіт на багато десятиліть з господарського обороту вилучаються величезні площі сільськогосподарських і лісових угідь. Для доступу до родовища з поверхні доводиться виймати, переміщати і складувати у відвали порожні породи, обсяг яких у кілька разів перевищує обсяг видобутого корисної копалини. Відкриті гірничі роботи - видобуток корисних копалин із земної поверхні. Розробку корисних копалин відкритим способом застосовують при заляганні їх на порівняно невеликій глибині. В даний час відкритим способом видобувають основну масу корисних копалин, у тому числі близько 80% залізорудної сировини, приблизно 60% марганцевих руд і майже 70% руд кольорових металів, що пояснюється більшою економічною ефективністю відкритих розробок в порівнянні з підземними. Наприклад, собівартість видобутку 1 т руди відкритим способом в 1,5 - 2 рази менше, ніж підземним, а втрати корисних копалин при видобутку менше в середньому в 4 - 5 разів. Така різниця пов'язана з можливістю використання дуже потужною і високопродуктивної техніки, розміри якої не обмежуються розмірами під-земних виробок, відносною легкістю контролю контурів рудних покладів і т. п. Внаслідок цих переваг гірничі підприємства, що використовують відкритий спосіб розробки, - кар'єри досягають досить великої потужності, що значно перевищує потужність підземних рудників. Поряд з цим відкриті гірничі роботи мають недоліки. Для виїмки руди необхідно здійснювати великий обсяг розкривних робіт (видалення налягають і вміщючих порожніх порід, обсяг яких досягає на великих кар'єрах десятків мільйонів кубометрів на рік). При проведенні відкритих гірських робіт значні площі земної поверхні вилучають з господарського обороту. Застосування відкритого способу розробки ефективніше підземного до по-рівняно невеликої глибини, не перевищує, як правило, 300 - 400 м (хоча в даний час існують кар'єри, глибина яких перевищує 500м). Велика глибина кар'єрів обумовлює виникнення ряду проблем: • збільшення часу на підйом руди і породи, що спричиняє збільшення кількості самохідного обладнання, що використовується на підйомі, або поділ кар'єра на зони, що мають характерний транспорт і підйом; • зменшення стійкості укосів бортів, що вимагає їх управління шляхом створення укріплених зон, як повних так і локальних; • збільшення обсягу розкривних робіт, що призводить до розносу бор-тів і збільшення відвалів, т.к. обсяг викриті порід тим більше, чим глибше залягає корисна копалина; • зменшення природного провітрювання, що призводить до збільшеної загазованості, запиленості, вологості і неможливості підтримувати темпера-туру, комфортну для трудової діяльності і т.д. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Головною корисною копалиною родовища є доломіт, розкривною породою є супісок. Доломі...